Я йду самотньо стежками мислення, де повітря загострюється, а слова вириваються на волю, вільні від буд яких обмежень. Навколо мене шепіт...

Є істоти, в очах яких живе океан, де змішуються відблиски далечіні та приховані бурі. Їхній погляд заворожує: то спокійний, як літнє...

Ми не вибираємо любов через м’якість її жестів чи ніжність її погляду, а за блиск, який вона запалює в нас, цю хвилю, що проникає та...

Я обираю любити себе в тиші, Бо тиша не знає про прощання. Я обираю любити себе в відсутності, Де луна замовкає мої зізнання. ✨ Я обираю...

Ти маєш душу воїтельки, спину не гнеш, Крізь бурі проходиш, мов криця без меж. Твій погляд жаринка, що в темряві сяє, Він тінь розганяє,...

Мить це подих, що завис між вчора і завтра, обіцянка без пам’яті, без очікувань. Вона танцює, тендітна й швидкоплинна, в золотому...

Я порахував свої роки і зрозумів, що горизонт звужується, що пісок швидше висипається між моїми пальцями, ніж накопичується. Переді мною...

Є душі, що, з’єднуючись, тчуть килим зірок, обрамлений золотими нитками небес. Вони несуть у собі подих стародавніх богів, забуте...

О подиху часу, спини свій надто швидкий крок, Я перетнув віки, торкнувся багатьох берегів. Кожен погляд зустрінутий — відлуння моїх...

Під тінню хмари, де таємниці танцюють, Вітер тче пісню, шепоче жалі. Твоя рука, ніжний край безкінечності, І відлуння твого серця...

Скажіть мені, чи справді бути трохи божевільним неправильно? Хіба це не родзинка, на яку звичайна людина не звертає уваги? Це сп'яніння...

Я знав цензуру, її невидимі кайдани та холодний подих. Вона хотіла змусити мене замовкнути, сховати мої слова в тіні. Як і багато інших...

У закутках ночі, де тиша оповита зорями, шепочуть мрії стародавньою мовою. Вони приходять без попередження, несені легким подихом, наче...

Ношу в собі фрагменти тиші, Уламки зірок, старі відсутності, Далекий батько, знепритомніла мати, І відлуння кохання, яке перебудувало...

У самому серці осені земля дзюрчить приглушеним звуком, кожен опалий листок імпровізує спогад про минулі дні. Під потемнілим склепінням...

Олівець — це не просто шматок дерева, в якому є темний грифель; це міст, крихкий, але потужний, між думкою та світом. Ця тонка нитка...

У таємниці годин, коли світ меркне, час розправляє крила золота й туману, несучи шепіт, який вміють почути лише уважні серця. Кожна мить...

У сутінках життя стоїть мудрий чоловік, його руки заплямовані словами, його очі купаються спогадами та новими фарбами. У тиші своїх днів...

У потаємних куточках моєї душі, де тиша простягається, як спокійне й нескінченне море, історія мого життя сплітається в непомітні, майже...

Є погляди, здатні повалити королівства, розбити світи, запечатані в абсолютній тиші. Іноді один спалах райдужної оболонки резонує, як...