top of page

Ти






Ти маєш душу воїтельки, спину не гнеш,

Крізь бурі проходиш, мов криця без меж.

Твій погляд жаринка, що в темряві сяє,

Він тінь розганяє, ніч розбиває.

Та інколи ти наче сон ніжний й чистий,

Зіркам даруєш бажання і смисли.

Твій сміх, мов струмочок, у золото ллється,

А серце у подиві знову сміється.

Та понад усе у любові твій герб,

Безкраєє море, мінливий приплив.

Ти любиш без страху, без сумніву й меж,

Як полум’я палке, як дня ніжний склеп.

Ти все це разом: і буря, і бриз,

Порив непокірний і ніжність крихка.

Ти просто ти, диво миті,

Шепіт вітру, що серце торкнеться.


💫

 
 
 

Comments

Rated 0 out of 5 stars.
No ratings yet

Add a rating
bottom of page