Шепіт мрій

У закутках ночі, де тиша оповита зорями, шепочуть мрії стародавньою мовою. Вони приходять без попередження, несені легким подихом, наче всесвіт відкладає на душу свої найсокровенніші довіри.

✨

Напівпрозора завіса піднімається, відкриваючи незвідані пейзажі, з розмитими контурами, але просякнуті правдою. Танцюють тіні, спливають забуті обличчя, а спогади переплітаються з невисловленими бажаннями. Тут минуле і майбутнє тримаються за руки, їхній шепіт зливається в невловиму мелодію.

✨

Іноді сон стає наполегливим, закарбовуючи в нас яскраве відчуття: обіцянку нового світанку чи відображення прихованого страху. Інший раз він згасає після пробудження, залишаючи лише відлуння, швидкоплинне враження, яке переслідує день, як далекий аромат.

✨

Мрії - це конвеєри, непомітні провідники, які виявляють те, про що мовчить розум. Вони риють стежки в темряві, освітлюючи те, на що не сміє дивитися денне світло. Вони нагадують нам, що навіть уві сні душа залишається в пошуку, завжди рухаючись до нескінченності.

💫