Під срібним сяйвом місяця ніч, здається, тягнеться нескінченно, кожна зірка стає розсипаною думкою в небі. Повітря, сповнене таємниць,...

Небо , блідо-меланхолійно-блакитне, простягалося, скільки сягало око, як забутий літній спогад, відтінений солодкістю й смутком. Я йшов...

Ах, яка незабутня сцена! Наш дорогий чарівник, переконаний, що він склав ідеальний план втечі, мав одну ідею: передати роботу...

У світі, де обличчя — це ретельно виліплені маски, я йду свідомо, з широко відкритими очима. Я знаю їх усіх, але ніколи не знав їх...

Ах, доброта, ця тонка маленька іскра, яка спалахує там, де ви її найменше очікуєте, як сюрприз у коробці прострочених шоколадних цукерок....

Під тихою тінню мирного неба стоїть гордість, велична і непохитна, як міцний дуб. Однак при найменшому подиху вітру його гілки...

Осінь – це пора, коли природа шепоче свіжому золотому повітрю таємниці кохання. Кожен лист, що падає, — це вірш, написаний вітром,...

Я не пишу тобі ні любовного листа, ні простого слова дружби. Це не офіційний сувій і не анонімна нотатка. Це не покинутий фрагмент і не...

Вони рухаються вперед у житті, їхні серця вперед, кожна емоція як компас. На кожному кроці вони викладаються на повну, без стриму, бо...

Я – канатоходець, рухаюся по надто натягнутій мотузці, Тягар роботи гне мене, тягне до прірви, Та я йду, боячись впасти, не обов’язок....

Життя — це лише дихання, минуще, але нескінченне. Вона несе нас, легкі, як пір'їнка на вітерці, між вибухаючим сміхом на сонці та...

Безсоння кличе себе, ніжно й жорстоко, у тиху ніч. Вона торкається моїх закритих повік, обіцяючи мрії, яких вона ніколи не виконує. Тиша...

Щастя - це не далекий пошук і не скарб, захований на кінці веселки. Він живе кожною спільною миттю, у поглядах, якими обмінюються, у...

Любов, ця невидима нитка, що сплітає наші душі, — це ніжний подих, ефемерна ласка, що лягає на серце і залишає незгладимий слід. Якби...

У тихій темряві ночі, коли світ засинає, я прокидаюся. Мене чекає робота, яка тягнеться до перших світанків. Мої кроки відлунюють по...

Жити поруч зі мною означає плисти по бурхливому морю, де хвилі то пестливі, то безжальні. Це пригода, де кожен ковток повітря...

Солодка музо, в прихованих складках таємної кімнати. Спільний простір, але такий унікальний, сповнений спалахами нашого божевілля,...

Вдень, коли зоряна палаюча пестить зеніт своїм золотим промінням, моє перо, легке, як подих літа, починає танцювати, сп'яніле гарячим...

У сутінках, коли сонце повільно ховається за обрій, тіні тягнуться, як втомлені танцюристи, готові згаснути в ночі. Вулиці, колись...

На зорі літ, коли золоте світло світу прикрашається лагідністю й молитвою, колись досягнуті обрії наближаються і стають простішими....